На комісії депутати одноголосно підтримали пропозицію щодо визначення клінічної лікарні Святого Пантелеймона кластерним закладом

Сьогодні 31 березня у Сумській районній раді відбулося засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я, освіти, соціально–культурного розвитку та соціального захисту населення, сім’ї та молоді за участі Галини Хомети – заступника начальника управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації, Володимира Поцелуєва – директора КНП «КЛ Святого Пантелеймона» Сумської міської ради та очільників територіальних громад Сумського району. 

На розгляд депутатів було внесено питання «Про звернення Сумської районної ради до Сумської обласної військової адміністрації, Сумської міської ради щодо визначення комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради, як правонаступника комунального некомерційного підприємства «Сумська центральна районна клінічна лікарня» Сумської районної ради Сумської області, кластерною лікарнею Сумського району для забезпечення територіальної доступності якісної медичної та реабілітаційної допомоги населенню Сумського району».

​Галина Анатоліївна пояснила присутнім механізм функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів, які створюються з метою забезпечення територіальної доступності до якісної медичної та реабілітаційної допомоги населенню.

​В свою чергу Володимир Поцелуєв зазначив, що клінічна лікарня Святого Пантелеймона має потужний кадровий потенціал, матеріально-технічне оснащення, сучасні підходи до лікування, 22 пакети послуг НСЗУ, що дає їй можливість стати кластерним закладом охорони здоров’я в рамках нинішньої медичної реформи.

​Депутати одноголосно підтримали пропозицію звернення щодо визначення клінічної лікарні Святого Пантелеймона кластерним закладом для надання медичних послуг населенню Сумського району.

Нардеп Тетяна Скрипка: «Сенат Польщі прийняв постанову щодо засудження незаконної депортації українських дітей»

Народний депутат Тетяна Скрипка продовжує відстоювати повернення в Україну дітей, примусово вивезених на територію рф. З принциповою позицією парламентарка виступає на всіх можливих майданчиках, зокрема, підтримує діалог і з європейськими колегами, щоб разом домогтися справедливості. Така дипломатична робота дає результат: у Польщі на законодавчому рівні засуджено незаконну депортацію українських дітей до країни-агресора. Про це Тетяна Скрипка повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці:

«Вони пережили цю біду у часи другої світової – під час німецької окупації польські діти стали жертвами германізації. Тому підтримка Польщею України – беззаперечна і від цього особливо важлива для нас.

Сенат Польщі прийняв постанову щодо засудження незаконної депортації українських дітей до росії. Сьогодні копію документу українська делегація отримала від Маршала Сенату Томаша Гродзького.

Разом із польськими колегами закликаємо міжнародні інституції притягнути до відповідальності воєнних злочинців та допомогти українським дітям повернутися додому».

Нагадаємо, це вже не перший успішний досвід співпраці нардепа Тетяни Скрипки з міжнародними партнерами. Зокрема, їй вдалося досягти домовленостей із представниками британської компанії  Chemonics International Inc. про фінансування облаштування укриттів у кількох сумських дитсадочках та школах. Така допомога дала можливість дітям навчатися не дистанційно, а у закладах освіти, і почуватися у безпеці.

Чи зможе звільнений Сумський чиновник із російським паспортом поновитися на керівній посаді?

На початку листопада минулого року суспільну думку сколихнула новина про звільнення начальника Держпродспоживслужби Сумської області Віталія Моісеєнка. Як виявилося, правоохоронці встановили факт наявності у пана Моісеєнка російського паспорта. Багатьох людей обурило те, що під час війни, посадовець такого рівня на Сумщині має громадянство країни-агресора та отримує державну зарплату, користується службовим автомобілем і має доступ до службової інформації. А щодо останньої, то в межах повноважень держслужбовця Моісеєнка були всі можливості відвідувати будь-які виробництва на Сумщині, в тому числі навіть стратегічні і військові. Також даний “товаріщ” своїми діями міг запросто паралізувати роботу кожного із них… І якщо тільки припустити, що з отриманням паспорту він ще міг бути і завербований і спецслужбами нашого сусіда, то картина для Сумщини складається вкрай сумна…

При цьому всьому залишається невідомим, яка ж мораль у Віталія Моісеєнка дозволяла йому перебувати на державній службі з початку війни і що його так наполегливо підштовхує попри доведені обставини, продовжувати усіма способами повертати собі таку високу посаду?

До речі, питання російського паспорта “товаріща” Моісеєнка вже обговорювалося в суспільстві у 2016 та 2019 роках, однак тоді логічного завершення не сталося, мабуть «не на часі».

Водночас, відразу після звільнення громадянин росії Віталій Моісеєнко вирішив позиватися до суду, щоб поновитися на посаді.

Пан Моісеєнко оплатив послуги адвоката за 40 тисяч гривень, щоб вона представляла його інтереси в суді (сам вочевидь, хоч і юрист за освітою, не здатен відстоювати свою позицію). До слова, ці витрати, за позитивного для нього рішення суду, Віталій Моісеєнко перекладе на державу. Свій позов він обґрунтовує тим, що жодних дій для набуття громадянства рф він не вчиняв і паспорт він не отримував.

Що ж, Україна не визнає такі паспорти, насильно видані громадянам окупованих регіонів. Проте у випадку з Віталієм Моісеєнком інша ситуація. За оприлюденою інформацією, “товаріщ” Віталій у 2014 році, маючи у власності квартиру в Севастополі, після анексії та видачі паспорта рф, перереєстрував житло за законами рф, тобто скористався правом громадянина росії.

Крім того, Віталій Моісеєнко в період 2015-2018 років неодноразово перебував на території тимчасово окупованого півострова (будемо надіятися, українських державних таємниць при цьому не зливав), та після обговорення у суспільстві інформації про його російський паспорт перестав навідуватись туди.

І от, незважаючи на всі докази в матеріалах справи та позицію Держпродспоживслужби, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі за № 480/7731/22 (суддя Воловик С.В.) позовні вимоги Моісеєнка Віталія були задоволені. Таким чином громадянин росії Моісеєнко може повернутися на державну службу і хто зна, скільки “користі” він там ще принесе, можливо, ще на одну квартиру в Криму “на колядує”…

Хочеться вірити, що під час війни здоровий глузд та свідомість переважить меркантильні чи комерційні інтереси, справедливість восторжествує, а чиновник із паспортом країни-агресора не зможе отримати на Сумщині високу посаду.

Володимир Поцелуєв: Міністр підтримав ідею про створення п’ятьох районних кластерних лікарень

На Сумщині формують перелік медичних закладів, що увійдуть до спроможної мережі. Так, у межах округу лікарні розділять на надкластерні, кластерні та загальні.  Обласна адміністрація має сформувати спроможну мережу до травня, тому зараз всі організаційні процеси активно обговорюються.

25 березня за ініціативи народного депутата України Михайла Ананченка відбулася онлайн-нарада з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшко за участі заступниці голови ОДА Олени Бойко, міського голови Олександра Лисенка, начальника управління охорони здоров’я СМР Олени Чумаченко та керівників обласних і міських медичних закладів.

Учасники наради з’ясовували основні питання щодо механізму формування спроможної мережі лікарень та отримали відповіді на них з перших вуст – від міністра. Зокрема, обговорювали кількість кластерів,  яким чином функціонуватимуть дитяча лікарня, перинатальний центр.

“Міністр підтримав ідею про створення п’ятьох районних кластерних лікарень.  Попередньо визначено, що для мешканців Сум працюватиме один кластерний медичний заклад, який буде сформовано на базі центральної міської лікарні. Щодо жителів Сумського району, а це майже 180 тис.людей, то виступили з ініціативою сформувати окремий кластер на базі міської лікарні Святого Пантелеймона, де і зараз обслуговується багато пацієнтів з району”, – відзначив директор Клінічної лікарні Святого Пантелеймона Володимир Поцелуєв.

Медичні заклади, що не увійдуть до кластеру, можуть залишитися загальними лікарнями. Вони повинні мати базовий перелік напрямків та фінансову спроможність.

Суд поставив крапку в історії з гучним звільненням скандальної головлікарки Путивльської лікарні

Більше двох років тривала епопея зі звільненням головної лікарки Путивльської міської лікарні Світлани Семененко, яку викрили на марнотратстві та мільйонних махінаціях. Усілякими методами, користуючись зв’язками та фінансовими ресурсами, вона намагалася поновитися на посаді, але врешті-решт вимушена змиритися з поразкою. Остаточну крапку у цій справі 8 березня 2023 року поставив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відмовивши Світлані Семененко у задоволенні її касаційної скарги.

Нагадаємо історію, що набула великого резонансу. 13 серпня 2021 році Путивльська міська рада після проведеного аудиту прийняла рішення про дострокове розірвання контракту з пані Семененко, відповідний документ підписав міський голова Путивля Костянтин Гаврильчук, і того ж дня КНП «Путивльська міська лікарня» винесла наказ, яким звільнила її з посади директора. Світлана Семененко не захотіла втрачати своє керівне крісло і вирішила судитися і з міською радою, і з мером, і з лікарнею, яку очолювала. Та не врахувала, що все, чим завинила, вийде на поверхню і всі дізнаються, що ж саме стало причиною її звільнення. Ідеться про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що призвело до величезних збитків.

Як з’ясувалося, спритна директриса  з порушенням законодавства уклала договори на оренду дров’яних котлів у свого (на той час) свекра – фізичної особи підприємця Віктора Пилєва на захмарні суми. Зокрема, за 2020 рік (а саме з 01.09) лікарня мала сплатити – 332 тис грн, 2021 рік – 996 тис грн, 2022 рік – 996 тис грн, 2023 рік – 581 тис грн. Майже 3 млн грн за три роки. При цьому лікарня заплатила за оренду котлів ще до початку опалювального сезону, і саму процедуру оплати екскерівниця також проводила з порушеннями, на що є відповідні докази. Важливо, що котли вже й так були на балансі лікарні –  ними до цього користувалася останні п’ять років!

Аби уникнути відповідальності за фінансові оборудки з родичами, юристи Семененко анулювали шлюб між її сином і донькою Пилєва, який отримував бюджетні кошти. Після цього Віктор Пилєв перепродає свої прибуткові котли колишньому слідчому із Сум, та закриває ФОП. Щоб повністю підчистити документи, Світлані Семененко навіть довелося відмовитися від власного онука, який після визнання шлюбу фіктивним, начебто, виявився від іншого чоловіка, а не її сина.

Через того ж суддю – Олександра Степаненка, який анулював шлюб між її сином та невісткою, у січні 2022 року ексчиновниця змогла поновитися на посаді керівника лікарні. Однак Путивльська міська рада, виступаючи категорично проти роботи аферистки в бюджетній установі, заявила, що подаватиме апеляцію на  рішення суду.

Незабаром постановою Сумського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу Путивльської міської ради було задоволено, а рішення Сумського районного суд про задоволення позову Світлани Семененко скасовано.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки за умовами попередньої оренди від 01 червня 2015 року від ТОВ «Укртепло Суми» обладнання котельні мало перейти у власність лікарні, то сплачені у 2020 році орендні платежі на загальну суму 332 000, 00 грн за договором, укладеним між ФОП Пилєвим В.М. та КНП «Путивльська центральна районна  лікарня» щодо твердопаливних котлів є збитками, які були завдані підприємству внаслідок неналежного виконання Семененко С.В. своїх посадових обов’язків.

Розглянувши касаційну скаргу пані Семененко, Верховний суд після детального вивчення суті справи постановив залишити її без задоволення, а постанову  Сумського апеляційного суду від 09 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної силу з моменту її прийняття (8 березня 2023 року), є остаточною та оскарженню не підлягає.

Таким чином, спроба Світлани Семененко вибілити свою репутацію провалилася з тріском, як, до речі, і намагання її колег по фінансовим оборудкам,  адже судом найвищої інстанції доведено, що її керування лікарнею принесло медзакладу значні втрати.

Реформування медицини у Сумах: бути чи не бути?

В Україні стартував інфраструктурний етап реформування медичної галузі. За новим підходом, мережа закладів охорони в області, об’єднана в один госпітальний округ, буде додатково поділена на госпітальні кластери: тобто, відповідно до видів медичної допомоги, це будуть надкластерні, кластерні та загальні лікарні. Для чого це робити і яка стратегічна мета цього етапу реформ – стисло від очільника МОЗ.

🗨Віктор Ляшко, голова МОЗ: «Потрібна спроможна мережа закладів охорони здоров’я для того, щоб вирішити три нагальні питання: доступ до медичної допомоги, якість медичної допомоги і безоплатність медичної допомоги».

Суми, обласний центр, черговий етап медичної реформи не застав зненацька. Місто давно готувалось до змін, до вимог Міністерства охорони здоров’я.

🗨Олена Чумаченко, начальниця управління охорони здоров’я СМР: «З міського бюджету протягом останніх років, завдяки підтримці міського голови і депутатського корпусу, було профінансоване оснащення обладнанням та проведення ремонтних робіт в наших лікувальних закладах. Це дало нам змогу розширити перелік послуг, які закладами надаються, підвищити якість медичної допомоги. Зараз в міських лікарнях надається великий перелік послуг, за якими раніше пацієнту було потрібно їхати до клінік Харкова та Києва».

І це зіграло немалу роль: сумські лікарні зараз мають можливості претендувати на статус кластерних, довести державі рівень своєї спроможності.

Як це має виглядати?

🗨Олександр Лисенко, голова СМР: «Ми пропонуємо таку схему: ми об’єднуємо Центральну міську та 4-ту лікарні, також 5-ту міську та лікарню св.Пантелеймона. В результаті будемо мати дві кластерні лікарні з набагато більшим потенціалом, ніж було до того. На сьогодні в Сумському районі проживає 425 тис. населення. І дві великі потужні лікарні будуть мати достатню кількість персоналу, обладнання та площ, щоб задовільнити медичні потреби такої кількості людей. Це відповідає умовам мережі спроможних медзакладів від МОЗ».

Зараз в Сумах чотири лікарні для дорослих. Має стати дві. Плюс дитяча лікарня (вона теж претендує на статус кластерної), пологовий будинок, перинатальний центр. Постановою Кабміну і профільного міністерства визначається, що саме за таких умов буде оптимальне використання наявних ресурсів охорони здоров’я. Хоча рішення – за громадою та Госпітальною радою.

🗨Володимир Поцелуєв, директор КНП Клінічна лікарня Святого Пантелеймона СМР: «Тут два шляхи: якщо ти залишаєшся не кластерною, а загальною лікарнею, то це шість найпростіших лікувальних направлень – неврологія, терапія, загальна хірургія і т.і. Це маленька районна лікарня – хоча вона може розташовуватись на великих площах, але користі від того буде мало. Високоспеціалізований персонал буде потрібно скоротити. Тобто там вже не буде йти мова про нейрохірургію чи травматологію, або урологію чи судинну хірургію, про якісь високоточні, особливо хірургічні напрямки. Це шлях назад, до мінімального розвитку. Кластерний рівень лікарні – це, навпаки, великий поштовх у протилежному напрямку – вперед. Це велика і потужна лікарня».

❔І все-таки як виглядає сумська лікарня – наприклад, св.Пантелеймона? Колись вона була районною, тепер її власник – СМР, Сумська міська рада. Обслуговує нині і весь Сумський район, і обласний центр, і не тільки.

🗨Сергій Осташов, лікар-ортопед-травматолог КЛ св.Пантелеймона: «Хворі є і з інших областей, з центральної, навіть із західної України – Львів, Житомир, Чернігів. Ну і, зрозуміло, вся Сумська область. Не зважаючи на те, що в країні йде війна, умови праці дуже важкі, що багато хворих, що потребують нашої допомоги – наш директор займається максимальним розвитком лікарні: наприклад, за останній рік придбана ще одна С-дуга, і такі високоточні прилади є в усіх трьох операційних – завдяки цьому різко підвищилась якість наших оперативних втручань, деякі втручання без цього приладу були раніше неможливі, також з’явились нові рентгенапарати, УЗД-апарати експертного класу, нові спеціалізовані ліжка. За 2022-й рік нами було встановлено 90 ендопротезів кульшових суглобів – як за кошти пацієнтів, так і за державними та благодійними програмами.

Зараз війна, тож ми не дорікаємо, що кількість пацієнтів більшає. Само собою – і військових пацієнтів також. За таких екстрених умов пацієнти приїжджають навіть через декілька місяців після отримання травми: або не було матеріальної можливості їхати, або були обстріли. Наприклад, в нас є такий хворий, що лежав вдома 40 днів з переламаним стегном – зараз йому встановили протез, вже друга доба після операції і він почав ходити».

А ось і пан Микола, історія його травми банальна: «Їхав машиною, перекинувся, нібито без перелому, але ходити більше не міг. Аж поки не звернувся до справжніх спеціалістів з лікарні Пантелеймона, де мене прооперували, і ось я вже почав ходити, з милицями, але ходжу».

Урологічний центр КЛ св.Пантелеймона. Його переваги – команда спеціалістів найвищого рівня та найкраще обладнання бонусом.

🗨Юрій Кудрявцев, завідувач Центру урології КЛ св.Пантелеймона: «У нашому відділенні закуплена найсучасніша апаратура. За допомоги директора нашої лікарні, була придбана лапароскопічна стійка 4k – де зображення в декілька разів краще за FullHD, що дозволяє дуже детально бачити тканини під час втручання, є прилади для усіх видів методик, що використовують енергії – лазерна, зокрема. Я проходив стажування за кордоном – і те, чому там навчився, ми з певним успіхом впроваджуємо тут. Колектив лікарів нашого Центру підібраний не ситуативно, це мої учні, деякі з них – наприклад, доктор Ібрагім Алхулі, він сірієць – вже виросли у спеціалістів найвищого гатунку. Один з одним співпрацювати нам комфортно. У нас досить невелике відділення – близько 20 ліжок. Але за рахунок того, що ми виконуємо переважно малоінвазивні оперативні втручання – операції через мініатюрні проколи або взагалі через фізіологічні отвори, то післяопераційний час досить невеликий – від одного до трьох днів. Наша унікальність – в тому, що ми спеціалізуємось не лише на базових втручаннях, але займаємось ексклюзивними реконструктивними операціями, які не виконуються в інших регіонах нашої країни. Отже пацієнти з цих регіонів, навіть віддалених, теж їдуть до нас.

До таких ексклюзивних операцій відносяться різноманітні реконструкції верхніх січових шляхів. Наприклад, вчора ми виконали лапароскопічну реплантацію (пересадку) січоводу єдиної нирки – в наслідок стриктури, звуження в тазовому відділі. І виконали це через три маленьких дірочки. Пацієнт вже ходить і вже завтра буде готовий до виписки».

А ось і цей пацієнт, конотопчанин Микола Павлович, саме зараз готується смакувати місцевим обідом: «Мені радили їхати на Київ, а я кажу – поїду в Суми. І, хоч боже збав від таких хвороб, але якщо така хвороба з кимось трапиться – рекомендую звертатись тільки сюди».

🗨Юрій Кудрявцев: «Також напрямки роботи нашої команди – це жіноча функціональна урологія, лікування неутримання сечі у жінок, за одну добу жінку можна позбавити такого неприємного явища, як неутримання сечі при кашлі, сміху, напружуванні – на жаль, це часто зустрічається у жінок в післяпологовому періоді, а також жінок після 40-а років загалом. Також ми лікуємо різноманітні ятрогенні пошкодження – це пошкодження, що отримані в лікувальних закладах. Широкий розвиток ендоскопічної урології привів до того, що з’явилось багато пацієнтів, які отримали пошкодження січових шляхів і вимагають якоїсь реконструкції. Наприклад, стриктура уретри – це коли людина погано мочиться: у пацієнта в пенісі може бути звуження уретри, воно може бути на великому протязі, і ліквідувати це власними тканинами неможливо, в такому разі ми виконуємо різні види уретропластики – наприклад, так звані buccal mucosa graft (з англійської, трансплантація слизової оболонки щоки), ми беремо до 10 см слизової щоки – і з цього створюємо нову уретру. Такі операції в нашому регіоні ніхто не виконує. Принаймні, я, як міський уролог, таку інформацію кажу відповідально. Тому хворі до нас їдуть. Наше відділення постійно заповнене. Площ нам не вистачає. Операції розписані десь на місяць наперед».

Пані Олена з Краснопілля, її маму тільки-но прооперували в Урологічному центрі. Зараз все добре і можна перевести подих: «Я сама медпрацівник, тому чула про цю лікарню і лікарів, тому вирішила, що саме тут ми повинні пролікуватись. Це люди, які сяють, від яких йде сяйво. Тут працюють саме такі люди. Я впевнилась в цьому на 100%. Всі – починаючи від молодшого персоналу, з реєстратури, всі підходять, всі з посмішкою, до кого б не звернутись – чи на пост, чи до молодшого персоналу, всі відразу щось підкажуть. Тисячу разів за день зайдуть в палату, щоб підтримати».

Сергій Клещар, боєць ЗСУ та військовий медик, полтавець, звернувся до КЛ св.Пантелеймона через порушення функцій хребта. Нейрохірурги його прооперували, зараз реабілітація. Пан Сергій знав відразу, до чиїх рук хоче потрапити: «Мій вибір на медичну допомогу пав саме на цю лікарню, яка, за моїм переконанням, найбільш підготовлена для надання послуг у такій сфері медичної допомоги. Єдине, чого бажаю їм – розширити кількість ліжкомісць для військовослужбовців, щоб більше військових могли отримати належну медичну допомогу саме в цьому закладі».

🗨Іван Скляренко, лікар-нейрохірург КЛ св.Пантелеймона: «Ми розвиваємось. Навчаємось на тематичних курсах вдосконалення, постійно консультуємось з ведучими клініками нашої країни. Ми отримали новітні професійні прилади – наприклад, C-дугу, яка нам дозволила досить широко оперувати на хребті. Зараз вирішуємо питання – впритул займатись судинними патологіями. На фінішній прямій вирішення питання придбання для закладу ангіографа для рентгенологічного дослідження судин. Тобто ми безперервно вишукуємо нові напрямки діяльності, де б ми могли допомогти хворим. Якщо брати операції на шийному відділі хребта, то в інших сумських лікарнях їх роблять приїжджі спеціалісти, ми робимо їх самостійно, і цілком успішно».

Медики працюють на високоточному обладнанні, вдосконалюють знання й навички, пацієнті – на позитиві, і нібито все добре. Але є новий виклик: держава вимагає рухатись далі. І той, хто не буде зволікати, отримає від держави гарантовану підтримку. А це статус кластерної лікарні.

🗨Володимир Поцелуєв: «Тут вже, дійсно, треба вибирати: або рухаємось назад, або вперед. Коли ми рухаємося назад – нам нічого не потрібно, крім скорочення. А коли рухаємось вперед – нам усі допомагають: держава, обласна рада, міська. Є потік хворих 24/7, що розподіляється маршрутами пацієнта. І людина за 10 хв. (або 20 хв. з сільської місцевості) має бути доставлена і отримати відповідну допомогу. Це постійний шлях: навчання – нова апаратура – нові методики. Наука рухається дуже швидко: вже розшифрований геном, отже попереду ще більш радикально нові методики лікування. І ми до цього маємо бути готові.

Згідно з розпорядженням Кабміну, регіонам дали 2 місяці на остаточне визначення: якщо Суми, наприклад, підтримують створення двох кластерних лікарень – то далі розпочинаються нові можливості для громади.

🗨Олена Чумаченко: «Для пацієнтів всі медичні заклади залишаються на своїх місцях, всі функції, які вони виконували, продовжують виконуватись, але потенціал закладів зростає: покращуються можливості діагностики, лікування. В закладах спроможної мережі пацієнт гарантовано отримує перелік послуг, враховуючи і медикаментозне забезпечення і перелік обстежень – для пацієнта це буде безкоштовно».

Що буде, якщо в громаді будуть суперечливі позиції – до прикладу, серйозних змін зазнає управлінський склад лікарень? Якщо не буде одностайності і сталої позиції?

🗨Олена Чумаченко: «Якщо депутати зараз не приймуть такого рішення, то буде ризик для входження медичної галузі нашої громади у спроможну мережу, ми можемо туди не війти. Але для нас це необхідно, адже це додатковий фінансовий ресурс для підтримки й розвитку галузі. Адже просто утримувати медичний заклад за рахунок місцевого бюджету – дуже дорого. Тому ми зараз маємо робити все, щоб наші заклади увійшли у систему спроможної мережі і мали державний фінансовий ресурс, а місто буде виконувати свої обов’язки, покладені законодавством на місцеві органи влади, – фінансувати певні видатки медичної галузі й на додаток з бюджету розвитку допомагати медичним закладам у їхньому подальшому розвитку».

І, попри всю очевидність ситуації, чи може залишитись все так, як воно є на сьогодні? Без об’єднання лікарень, без створення кластерних клінік?

🗨Олександр Лисенко: «Такого не може бути, через те що не буде держава фінансувати медичні заклади однаково – і кращі і слабкі. Якщо заклад, що має більшу кількість пакетів по договорам з Національною службою здоров’я України із надання послуг, а також інший заклад, що має таких пакетів замало, залишаються, як вони є – і ми їх не об’єднали, то слабкий заклад залишається просто загальною лікарнею, і ми будемо утримувати його за рахунок місцевого бюджету, він не буде профінансований державою, як це повинно бути згідно тих умов, що надаються Міністерством охорони здоров’я. Цей процес незворотній».

☝Остаточний термін на прийняття рішення –  до 1 травня 2023 р. І або новий підхід, фінансова підтримка від держави, якісно нова медицина для пацієнта, або буде як буде.

https://www.youtube.com/watch?v=P6xwF78pj3Q

🤝🏻Дякуємо за відеоматеріал Телеканал ATV

Геннадій Дем’яненко: Мені імпонує монолітність Миколаївської громади

Голова Сумської районної ради Геннадій Дем’яненко продовжує активно налагоджувати співпрацю із громадами Сумського району. Цього разу він відвідав Миколаївську громаду, де взяв участь у сесійному засіданні. Своїми враженнями він поділився на своїй сторінці в Фейсбук:

“Завітав до Миколаївської громади та прийняв участь в роботі сесії.

Наразі це абсолютно спроможна громада, з добрим фінансовим ресурсом та інфраструктурними можливостями. П’ятсот квадратних кілометрів. Об’єднує десять тисяч чоловік та майже сорок населених пунктів.

Депутатський корпус та голова мають єдине бачення розвитку громади та найважливішої цілі – підтримки сил оборони та перемоги. Серед іншого – бюджетні зміни, фінансування добровольчих формувань, харчування дітей та переселенців, їх безпеки, пільгових перевезень, придбання медобладнання, земельні питання. Особливо приємно, що в цей складний час не забувають про спорт та фізичне виховання молоді.

Рішення порядку денного сесією приймались одноголосно. Результат їх якісної досесійної підготовки.

Вистоїмо разом!”.

Нагадаємо, нещодавно голова Сумської районної ради Геннадій Дем’яненко провів робочу поїздку до Лебединської громади, де було розглянуто цілий ряд важливих питань для життєдіяльності Лебединщини.

«Я лишився в Сумах», – голова Сумської райради Геннадій Дем’яненко

За фактично три роки роботи новообраної Сумської районної ради і адміністрації Геннадій Дем’яненко перший з керівників, хто погодився дати інтерв’ю регіональним медіа і сам запропонував подальшу співпрацю.
До нього на такі кроки не йшов і не йде жоден керівник Сумського району, починаючи з 2019 року.
Перед викладом нашої розмови, короткі біографічні дані.
Геннадій Дем’яненко. Хто він?
Геннадій Дем’яненко народився с.Кручик у Богодухівському районі. Втім, після переїзду батьків на Сумщину живе тут понад сорок років. Закінчив Верхньо-Сироватську середню школу, пізніше – Харківський юридичний інститут.
Працював у прокуратурі починаючи з посади помічника прокурора м.Суми і до прокурора Черкаської області.
Заслужений юрист України, є державним радником юстиції третього класу і почесним працівником прокуратури.
Є президентом ФК “Суми”.
Також Геннадій Дем’яненко керує юридичною компанією “LS GROUP”.
Одружений. Має сина (військовослужбовець), донька студентка.
Депутатом в Сумську районну раду обраний від політичної партії «Слуга Народу».До обрання головою очолював бюджетну комісію.
Наша розмові відбувалась в передсесійний день і в приймальній було багато депутатів районної ради.
– Розкажіть мені, що такого важливого вирішуватиме завтра сесія? Які питання змушують депутатів після майже річної перерви збиратись в Сумах?
– Так, на жаль, ситуація з роботою районної ради не користь самій раді. Сесії минулого року фактично не проводились. Звідси і ставлення до цього органу місцевого самоврядування, діяльність якого передбачена Конституцією.
– Але ж у районних рад (не лише у нашій) сьогодні забрано всі важелі управління?
– Якщо вважати «важелями управління» розподіл фінансів та майна, то – так, сьогодні цих повноважень у нас немає, як фактично немає майна, землі, якими колись розпоряджались і місцеві, і районні, і обласні ради. Втім, основний закон залишив нам величезну кількість повноважень. Так от частину з них ми реалізуватимемо завтра на сесії.
– Наприклад?
– Затверджуватимемо присяжних засідателів. Встановлюватимемо і затверджуватимемо межі населених пунктів Сумського району. Ці питання не стосуються фінансів, але від їх вирішення багато в чому залежить життя громад і району в цілому.
– Тобто, ви стверджуєте, що сесії районні ради проходитимуть, як того вимагає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не рідше ніж один раз на квартал?
– Так, і обов’язково оприлюднюватимемо порядок денний, результати розгляду, роботу комісій та президії…
– Ви молодий депутат?
– Так. Обраний вперше.
– І одразу голова?
– Так вирішили колеги-депутати. Довірили, підтримали. Буду працювати. У нас тут не самодержавство. Якщо щось піде не так, то-перевибори і прийде нова людина.
Зрозуміло, голова районної ради фігура більше політична, бо залежить від думки депутатів, яких обрали від політичних партій. Втім, якщо законодавство передбачає такий орган влади, то він має працювати.
– Які ваші три перші кроки на цій посаді? Якими бачите головні напрямки роботи?
– Та роботи хоч відбавляй. Перше- це налагодження комунікацій- вертикальних зав’язків з іншими органами влади – з обласною радою, обласною адміністрацією, з центральними виконавчими органами влади, Верховною Радою , принаймні, з її представниками з Сумського району. Також треба більш дієво спілкуватись з громадами, яких у районі 16. Це найбільше в Сумській області. І кожна громада – це окремий світ, окрема структура і певні проблеми. Ми не можемо жити відособлено, вирішувати питання треба разом.
Другий блок питання – це безпекові. Це захист, оборона і підтримка наших захисників. Сьогодні Сумський район має найбільшу ділянку кордону серед інших районів, фактично половина всього кордону області проходить нашим районом. Тож кому кому, а нам тут доводиться відчувати по кілка разів на день , що таке «без пекові питання».
Безпековий блок – це передовсім співпраця з військовими, місцевими добровольчими формуваннями, правоохоронними органами, місцевими громадами. Це і заходи щодо протимінної безпеки, правила поведінки під час обстрілів, це передбачення всіх можливих варіантів розвитку ситуації. Іншими словами, ми маємо зробити все можливе, аби не повторилось 24 лютого минулого року.
І наступне питання , воно пов’язане з першими двома – це гуманітарні проблеми. Не лише пошук гуманітарної допомоги (це не просто пакунки з їжею, це і техніка, і інвестиції, і технології, і багато-багато різних варіантів підтримки нашої територій), а й пошук власних резервів для її надання. Це робота з ВПО, з дітьми , з людьми вразливих категорій. Це підтримка прикордонних територій, зони бойових дій. Знову ж таки, ця робота починається з комунікації і реального вивчення ситуації. А тоді вже – залучення допомоги, її розподіл і, звичайно, контроль.
Втім, на цьому діяльність не лише голови, а й всієї ради не обмежується. Залучатимемо до роботи депутатів. Адже за кожним з них – виборці, які їх обрали. Тож працювати доведеться.
– Хоч ви депутат і з невеликим досвідом, які питання все ж найчастіше ставили вам виборці?
– Традиційні. Прохання матеріальної допомоги конкретним людям, будівництво і ремонт доріг, допомога школам, дитячим садочкам, лікарням тощо. Але це до 24 лютого. З того дня маємо інші питання і способи їх вирішення.
– А де Ви особисто, були 24 лютого?
– Прокинувся вдома, живу в районі, який першим у Сумах почув вибухи та зазнав руйнувань. Приїхав сюди у районну раду, зустрівся з тими, хто тут залишився, обговорили поточні питання. Поїхав в обласну раду та адміністрацію. Добре пам’ятаю, кого я там тоді побачив, а кого і близько не було. Але це не мої питання. Я залишався у Сумах. Найбільше турбувався про маму, яка мешкає у Верхній Сироватці, особливо в ті дні, коли село обстрілювали. Вона довго не хотіла виїжджати звідти. Аж до того часу, поки снаряд не влучив у сусідню хату. Тоді погодилась , побула у нас в Сумах три дні і повернулась додому.
Дружина, теща, мама, собака, кіт . я – всі на місці. Син – захищає країну, він військовослужбовець.
– Ви розумієте, що робота в районній раді та прокурорська діяльність – трохи різні так би мовити заняття?
– Десь досвід стає в нагоді, приміром в роботі з документами, з листами. Знання законодавства ніколи не заважатиме. Також знаю багатьох людей, фактично всю область і мені не треба пояснювати, хто є хто і чого від кого чекати. Щодо того, що заважатиме… Так, рада – колегіальний орган і тут важко ухвалювати одноосібне рішення, як це часто відбувається в органах прокуратури. Ти сам рішення ухвалюєш, сам несеш за нього відповідальність. При колегіальному органі трохи інша ситуація. Буду вчитись працювати в новому форматі. Ось і сьогодні бачите, зібралась фракція і замість обіцяної години майже дві обговорювали різні питання.
– А як працюватимете за межами приміщення районної ради?
– Я вже працюю. Вже відвідав Лебедин – центр найбільшої громади, після Сум, побував у Степанівці. Маю графік проведення сесій в усіх громадах. Тож приїду до всіх, щоб володіти ситуацією в районі, треба побачити самому і почути не лише голову громади, а й депутатів, керівників установ.
Тому чекайте і в Білопіллі, і в Краснопіллі, і в Річках, і в Миколаївці.
– Чи будете вибудовувати співпрацю з місцевими ЗМІ?
– Вже працюю і для мене немає незручних запитань. Заходьте, питайте. Я відкритий для спілкування і питань.
– Де Вас можна бачити, куди звертатись , якщо у когось із наших читачів виникнуть питання?
– Сумська районна рада, 40009 м. Суми, вул. Іллінська, 97.
Контактні телефони :61-15-58 – приймальня;60-10-07 – факс,
e-mail: smrrada@ukr.net. Мій кабінет третій поверх, номер 31, . приймальні дні щосереди. У настакож працює сайт Сумської районної ради

Путивльський мер Костянтин Гаврильчук розповів про співпрацю із відомим волонтером Петром Шотом

Для багатьох громад під час війни паралельним способом підтримки жителів (крім бюджетних коштів) стала робота з волонтерами та гуманітарними місіями. Багато голів ОТГ не стали нехтувати такими додатковими можливостями і мають наразі серйозний результат. Серед таких і Путивльська громада, яку очолює Костянтин Гаврильчук.

«Постійно працюємо над пошуком різних варіантів підтримки та співпраці. Місцева влада ніколи не стоїть осторонь допомоги військовим. І під час одного з візитів до них, доля звела з відомим волонтером Петром Шотом», – розповідає путивльський міський голова Костянтин Гаврильчук про початок співпраці із відомим благодійником.

Співпраця між Путивльщиною та Петром Шотом триває півроку, але навіть за цей час вдалося зробити багато. На сьогодні, завдяки цим відносинам отримали допомогу для жителів від багатьох міжнародних фондів, організацій і окремих людей, таких як:

United Ukrainian American Relief Committee, Inc. (ЗУАДК);

Samaritan’s Purse;

Голова ГО мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко;

Гуманітарна організація «Польський центр міжнародної допомоги»;

ГО «Лісові ініціативи і суспільство (ForestCom)»;

БО «Fundacja Encora»;

Волонтер з Канади Dave Bryenton.

Благодійники, волонтери та представники міжнародних організацій і фондів неодноразово приїжджали на Путивльщину з допомогою, відвідали села, наближені до кордону з агресором.

Завдяки їх підтримці до Путивльської громади для забезпечення життєдіяльності закладів інфраструктури залучено три генератори (дизельний генератор на 6.5 kW, професійний генератор на 3,5 kW, генератор на 2,5 kW) та теплову дизельну пушку на 30kW.

Більша частина жителів громади вже мали змогу отримати гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування. Також завдяки підтримці волонтерів забезпечено Путивльський центр надання соціальних послуг обладнанням для людей з обмеженими можливостями, іграшками та засобами гігієни, дитячими та дорослими памперсами, одягом для нужденних. Путивльська міська лікарня отримала медикаменти та медичний інвентар, які нам привіз волонтер з Канади Dave Bryenton.

Кожна дитина громади отримала тепленькі шарфики, шапочки або рукавички та смачне печиво. 600 ковдр також передані для дітей Путивльської громади.

Окрім цього неодноразова підтримка та допомога надається путивльській благодійній організації «Міжнародний благодійний фонд «Потужний тил» у вигляді амуніції,  комплектів перев’язувальних матеріалів, турнікетів, термобілизни, балаклав, медикаментів, хімічних грілок, шкарпеток і продуктів харчування безпосередньо для путивлян, які служать у Збройних Силах України.

“Путивльська міська рада постійно працює над тим, аби продовжити співпрацю й надати якомога більше допомоги нашій громаді в такий нелегкий для країни час. Сердечно вдячні за надану підтримку, довіру та турботу. Світ тримається саме на таких чуйних людях, не здатних пройти повз чуже горе, завжди готових допомогти.

Разом до перемоги! Слава Україні!”, – зазначив путивльський міський голова Костянтин Гаврильчук

На сайті президента збирають підписи за призначення Олександра Нестеренка на посаду голови Сумської ОВА

На сайті президента України зареєстрована петиція “Про призначення генерала-майора Нестеренка Олександра Володимировича на посаду Голови Сумської обласної військової адміністрації”.

“Шановний пане Президенте!

Як Ви знаєте, Сумська область – пригранична зона, кордон із ворогом складає 563 км. З початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що керувати таким регіоном має людина з твердою рукою, загартованим характером, щирим патріотизмом. Керівник нашої області повинен мати гідність та честь, досвід на керівних посадах. Ми не чекаємо підприємців, науковців та інших діячів на цій посаді. Ми знаємо, що Ви, пане Президент, не байдужі до нашої долі. Сумська область потребує гідного КЕРІВНИКА, якому ми зможемо довірити наш дім та майбутнє наших дітей.

Громада звертається до Вас з проханням розглянути можливість призначення генерала-майора Нестеренка Олександра Володимировича на посаду Голови Сумської обласної військової адміністрації. Олександр Володимирович – бойовий офіцер, який своїми поглядами та діями заслужив безапеляційну повагу не лише серед побратимів, але й серед громади. Ми впевнені, що саме він зможе не лише гідно представляти виконавчу владу у нашому регіоні, а й наведе лад в області, зміцнить довіру людей до влади, сприятиме безпечності нашого регіону.

З повагою, жителі Сумської області”, – пише авторка петиції Гузєєва Наталія Олександрівна.

Для розгляду петиції необхідно набрати 25000 голосів.

Нагадаємо, Сумщина вже півтора місяці без голови ОВА.